Без надії таки сподівалась: минає 155 років від дня народження Лесі Українки
Сьогодні минає 155 років від дня народження Лесі Українки – жінки, чий голос навчив Україну не схилятися перед болем і не втрачати світла надії й віри навіть у найтемніші часи.
Її дороги вели й до карпатського краю, де гірський вітер приносив силу, а смерекові ліси нашіптували давні пісні. Тут, серед гір і потоків, вона слухала живу душу народу, збирала фольклорні перлини й знаходила ту внутрішню опору, що допомагала вистояти у власній боротьбі.
Леся Українка прожила життя, сповнене випробувань, але саме тому її слово стало міцнішим за камінь і яснішим за світанок.
Сьогодні її слово звучить особливо гостро й правдиво, бо вчить нас головного: надія народжується не з легкості, а з мужності. І доки живе ця мужність – житиме й Україна.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
