Старуня. Світло, що об'єднує
У вечір, коли зима схиляється перед світлом, а тиша вчиться молитви, у Відпустовому центрі блаженного Симона Лукача в селі Старуня зустрілися серця, обпалені болем війни, але зігріті вірою. Тут, у день Стрітення Господнього, запалало світло, яке не гасне від вітру й тривог — світло пам’яті, надії й єдності.
2 лютого 2026 року під час вечірнього богослужіння було встановлено Національний рекорд України — наймасовіше запалення Стрітенського вогню. За цим було значно більше: сотні родин, для яких свічка стала молитвою без слів,
згадкою про тих, хто відійшов у вічність, і про тих, чия доля ще огорнута мовчанням.
Під духовним проводом отця Михайла Яблоня віряни з’єдналися у спільній Божественній Літургії. У цій молитві не було гучних слів — лише тиха вдячність Богові, що вчить нести свій хрест і не втрачати світла навіть у найтемнішу годину.
Після богослужіння на центральній площі відбулося освячення стрітенських свічок — знаку Христа, Світла світу, яке розганяє морок і веде людину дорогою правди. Коли запалали сотні вогників, здавалося, що сама ніч відступила, даючи місце теплу людських сердець.
Ця мить стала історичною: світло об’єднало присутніх у спільній молитві за полеглих воїнів і за тих, хто вважається безвісти зниклим. Кожна свічка тримала в собі біль втрати й водночас надію — на зустріч, на правду, на мир.
Такі події не стирають скорботи, але дають опору. Вони навчають бути разом, коли важко, і пам’ятати, що світло народжується з любові та спільної молитви.
Під час заходу відбувся благодійний збір на підтримку 108-ї окремої бригади Збройних Сил України. Бо кожен вогник цього вечора був не лише символом віри, а й живою підтримкою тих, хто й нині стоїть на варті нашої свободи.
Фотоматеріал: Дубовецька територіальна громада
