Цей день в історії України
1015 - Після перемоги під Любечем над своїм братом Святополком Окаянним Ярослав Володимирович новгородський увійшов у Київ, який піддав погрому і грабунку. Його перше велике княжіння тривало три роки, доки він не був розгромлений тестем Святополка краківським князем Болеславом Хоробрим.
1918 - У Києві відбулося перше установче Спільне зібрання Української Академії Наук, на якому президентом обрано Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського.
1918 - Військо Нестора Махна вступило в Гуляйполе, яке він оголосив центром повстанського руху проти буржуазії. Наступного року, після піврічного співробітництва та розриву з більшовиками, Гуляйполе стало столицею величезної території на південному сході України — так званої «Махновії», де в умовах повномасштабної війни тривала розбудова «соціалістичного життя».
1943 - бій підрозділів УПА на чолі з курінним Василем Андрусяком ("Різуном") із двома нiмецькими дивiзiями у Чорному лiсi між селами Посіч і Завій, рукопашна. Вбито 60 німців, убито чотирьох та поранено 11 вояків УПА.
2004 - Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування на виборах Президента 21.11.2004 такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу і є недійсними. За прийняття такого рішення проголосувало 323 депутати.
2009 - у Києві на мітингу Компартії відкрили пам'ятник Леніну навпроти Бессарабського ранку, відновлений за гроші КПУ. Гранітну статую довелося реставрувати після того, як 30 червня її обличчя й руку розбили кувалдою активісти КУНу. На церемонії відкриття в нього кинули пакети з червоною фарбою двоє націоналістів. Їх побили учасники комуністичного зібрання.
Цього дня народилися:
1863 - Ольга Юліанівна Кобилянська (21.03.1942), українська письменниця-модерністка, рання буковинська феміністка, близька подруга та соратниця Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва та буковинського села на межі століть, щоденника та листів. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі
1926 - Олександр (Олесь) Павлович Бердник (18.03.2003), український письменник-фантаст, футуролог, публіцист, філософ, громадський діяч, глобаліст, богослов та політик. Учасник Другої світової війни періоду та театру військових дій німецько-радянської війни, політв'язень радянських таборів. Автор понад 20 романів і повістей. Твори Бердника перекладено низкою мов, зокрема англійською, німецькою, французькою, російською та угорською. Член-засновник Української Гельсінської групи, провідник українського гуманістичного об'єднання «Українська духовна республіка».
1974 - Олександр Васильович Закерничний (04.08.2023), український інженер, фотограф, художник, письменник, військовий. З 28 лютого 2022 року по 4 серпня 2023 року військовослужбовець 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша (позивний «Письменник»), звання солдат-водій-радіотелефоніст.
1978 - Волощенко Олег Олександрович, актор театру і кіно, актор FILM.UA Group, актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки (з 1998), де грає головну роль у комедійній п'єсі Ж.-Б. Мольєра «Тартюф». Заслужений артист України (2015), відомий кіноролями у фільмах «Сторожова застава» (Ілько), «Позивний Бандерас» (Коцюба); «Захар Беркут» (Гард).
