Рядки, обпалені війною
Дата: 04.11.2025 13:20
Кількість переглядів: 28
Не питайте мене про сина...
Бо так гірко стає, хоч вий.
Я не вірю, що він загинув.
Вірю, вернеться ще, живий.
Не питайте мене, як спиться,
То не сон, а кубло гадюк.
Від укусів душа кровиться...
Скільки буде таких ще мук.
Не питайте мене...Чекаю
Щохвилини і щогодини.
Небеса у мольбі благаю:
Повертайся додому, сину.
Текст і фото - з відкритих джерел
