Цей день в історії України
1617 - В урочищі Суха Вільшанка поблизу Таращі на Київсщині між Річчю Посполитою і Запорожжям укладено угоду, за якою козацький реєстр встановлювався в 1 тисячу осіб, перед якими встановлювалось головне завдання – несення прикордонної служби, а також підтримання внутрішнього миру в Україні.
Гетьман реєстрового Війська Запорозького обирався на козацькій раді, а затверджувався королем. Суворо заборонялися походи козаків на Крим і Туреччину, підтримання стосунків з представниками іноземних держав. Прийнятим на державну службу гарантувалося: право вільного господарювання, власне адміністративне підпорядкування та судочинство, звільнення від феодальних повинностей, які покладалось на селян.
1672 - У Бучачі (нині — Тернопільської області) між Річчю Посполитою і Османською імперією укладено мирний договір, який підвів підсумок першого етапу Польсько-турецької війни, у якій козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османцями. За умовами Бучацького договору до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились всі польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
1708 - Після отримання від російського царя Петра I наказу надіслати війська на допомогу російській армії, що вела бої в Литві, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра, з гарантіями непорушності "границь її, вільностей законів, прав і привілеїв ... аби Україна вічними часами тішилася своїми правами і вільностями без жодної шкоди". Це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством, котре з подачі Петра I піддало Мазепу анафемі, а його вчинок трактувало як підпорядкований особистій вигоді.
1919 - В Олександрівську (нині — Запоріжжя) розпочав роботу з'їзд представників від селян, робітників і повстанців визволених Революційно-повстанською армією України (махновців) кількох повітів Катеринославської і Таврійської губерній. Серед іншого він розглянув принципи облаштування нового життя і вперше за роки бурхливої революційної діяльності презентував анархо-махновську політичну програму на основі ідеї "вільних рад". Махновська радянська республіка припинила своє існування влітку 1921 року, коли коли переслідуваний більшовиками Нестор Махно був змушений перейти румунський кордон.
1941 - у Києві почав діяльність Український червоний хрест, оголосивши про збір коштів і продовольства для поранених та полонених червоноармійців.
1941 - у Кременчуці була проведена масова ліквідація єврейського населення. Жертвами розстрілів стали близько 3000 осіб.
1989 - Верховна Рада України ухвалила закон про державний статус української мови (Закон «Про мову в Українській РСР»).
1993 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про паспорт громадянина України для виїзду за кордон".
Цього дня народилися:
1751 - Дмитро Степанович Бортнянський (10.10.1825), український композитор, диригент, співак.
1872 - Терентій (Терешко) Макарович Пархоменко (23.05.1910), український кобзар, відома особистість із чернігівського Полісся, навчався в кобзаря Андрія Гайденка.
1895 - Майк Йогансен (Михайло Гервасійович Йогансен) (27.10.1937), український поет, прозаїк, перекладач.
1936 - Роман Григорович Віктюк (17.11.2020), український театральний режисер ("Коли зійде місяць", "Дама без камелій", "Лоліта", "М.Батерфляй", "Служниці", "Саломея").
