Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу»
Реалізація закону сприятиме зміцненню національної єдності, протидії інформаційним атакам, збереженню історичної правди та увічненню пам’яті про ключові події та постаті українського народу.
Це ще одна віха на шляху до утвердження політики національної памʼяті, глибшого самопізнання та творення майбутнього, яке ґрунтується на правді.
Закон передбачає:
введення у правове поле низки нових термінів, зокрема «війна за Незалежність України», «національна пам’ять», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу», «місце пам’яті Українського народу»;
на рівні закону вводиться у правове поле поняття «рашизм» як визначення гібридної тоталітарної ідеології, що поєднує елементи російського шовінізму, імперіалізму, комуністичних і нацистських практик;
врегульовано правовий статус Український інститут національної пам'яті як центрального органу виконавчої влади (це, серед іншого, допоможе інституції отримувати належне фінансування);
визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті;
окреслено основні форми
увічнення пам’яті; врегульовано питання збереження місць пам’яті та ін.
встановлено, що відновлення та збереження національної пам’яті, а також захист державної мови 
і охорона культурної спадщини є питаннями національної безпеки держави;
Кабінет Міністрів України має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної памʼяті Українського народу;
закладено наскрізну реалізацію політики памʼяті в діяльності музеїв, закладів освіти тощо;
місця памʼяті ІІ Світової війни мають бути оформлені згідно з законами про деколонізацію, декомунізацію та державну мову;
якщо державний чи комунальний заклад не змінив назву відповідно до законів про деколонізацію чи декомунізацію, його назву змінить засновник або уповноважений ним орган (згадуємо в приклад Академію імені Чайковського);
названі з дотриманням закону вулиці, площі тощо не можуть змінювати назви упродовж 10 років після їхнього найменування чи перейменування (не можна перейменувати вулицю, названу на честь видатного діяча, на Квіткову, Щасливу та ін.);
відновлюється дія «антисаботажного механізму» закону про деколонізацію — місцевим радам знову надається 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору, а там, де вони цього не зроблять, це покладається на наступні 3 місяці на голів громад, а де й вони цього не зроблять за наступні 3 місяці, це мають зробити голови обласних держадміністрацій.
Нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України у ХХ столітті, визнаються державними нагородами України, та ін.
Закон сприятиме зміцненню національної єдності, протидії інформаційним атакам, збереженню пам’яті про історичні події, місця та постаті.
Комітет гуманітарної та інформаційної політики
