Безбар’єрність – це не лише бути готовими до змін – це самим бути змінами
Безбар’єрність – це коли…
Посмішка, рух, емоція – не відповідно до «норми», а – бо тебе сприймають і приймають і це взаємно. Не всупереч адаптованим нормам виховання, а – бо так відчувають стосовно тебе, бо – безумовно, тепло і людяно. І якщо те саме «відчувається» працює не одразу – спробуйте «пояснити» своїм очам, що картинка бачення може бути іншою, ніж ми звикли, однак зажди є можливість пригадати образ «до» і супроводжуючі емоції. Безбар’єрність – це коли можеш бути собою, відчувати себе рівно важливим та ефективним. Це відкритість до тебе не лише довколишніх – готовність твого шляху до тебе. Цей шлях залежить і від готовності суспільства прокладати його разом з тобою, змінювати його, адаптовувати і рухатись далі. Безбар’єрність – це не лише бути готовими до змін – це самим бути змінами.
У рамках Всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш»,
спрямованої на просування принципів кампанії та залучення людей до реалізації цієї мети, представники Івано-Франківської районної державної адміністрації здійснювали моніторинг стану безбар’єрності в Тисменицькій громаді. У перевірці також взяв участь очільник району. Роман Боднар відзначає, що «на все звертається увага, все відмічається і при нагоді, коли є кошти, коли є розуміння громади – ці питання вирішуються». Також він зазначає, що безбар’єрність – це не лише доступні будівлі. Має бути ментальна безбар’єрність у суспільстві, безбарєрне мислення, підтримка словами, в принципі – бажання підтримувати тих, хто має певні фізичні обмеження. Буде готовність та бажання – буде і спосіб допомогти. Головне – цього щиро хотіти, а не створювати видимість, яка, на жаль, буде дуже і дуже лімітована в часі.
У нашій країні триває понад 11 років війна, ми значно програємо в інформаційній площині і, на жаль, все ще «проковтуємо» брехливі маніпуляції ворога. У такій ситуації ми не повинні дозволити таку собі неправильну й непотрібну «сегментацію» суспільства. Ми всі – єдині. Єдині у мові, історії, вірі та боротьбі. Тож маємо на всіх рівнях це поважати й демонструвати.
Працівник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, а зовсім недавно – Захисник України – Максим Веприк також вивчав стан адаптованості адмінбудівель та громадського простору громади. Попри те, що кожна з громад району має певні об’єкти, що є недоступними для людей з обмеженими можливостями, однак відрадно, що процес адаптації, особливо нових установ – він явно виглядає краще і якісніше, ніж, до прикладу, 2 роки тому чи навіть рік тому. Максим відзначає, що попри певні мінуси, «немає нічого критичного, чого б не можна було вирішити».
Безбар’єрність – не ділить, а об’єднує. Ми різні, але – єдині!
Відеоматеріал: Галичина TV
