16 липня Україна відзначає 35 років проголошення Декларації про державний суверенітет України
Наприкінці 1980-х років український національно-визвольний рух стрімко активізувався, здобуваючи дедалі більшу підтримку серед народу. У парламенті України склалася сприятлива політична ситуація, яка дозволила впевнено і чітко порушити питання про відновлення державної незалежності.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. За це історичне рішення проголосувала конституційна більшість – 355 народних депутатів, лише четверо були проти, один утримався.
Документ проголосив суверенітет України як верховенство, самостійність і неподільність державної влади в межах її території, а також незалежність у зовнішньополітичних відносинах. Це стало потужним кроком на шляху до політичної та економічної самостійності української держави.
Декларація не передбачала жодних дискримінацій за мовною чи культурною ознакою. Громадянами України визнавалися представники всіх національностей. Водночас держава брала на себе зобов’язання сприяти національно-культурному відродженню українського народу, утвердженню української мови у всіх сферах суспільного життя.
Основні принципи, закладені в Декларації, стали підґрунтям для подальшого формування національного законодавства, зокрема Конституції та ключових законів України. Саме тоді розпочався сучасний конституційний процес.
Прийняття Декларації про державний суверенітет стало переломним моментом, який підтвердив незворотність краху комуністичної імперії. Цей документ став символом відновлення історичної справедливості та основою для відродження української державності як втілення ідеї соборності народу і його земель.
Одразу після ухвалення історичного рішення переповнений емоціями Левко Лук’яненко на площі перед Верховною Радою заявив: «Ця Декларація – це програма виходу України з-під влади москви. Від нас із вами залежить, чи Декларація стане практичною програмою будівництва незалежної України, чи промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її в черговий порожній папірець».
Іван Драч зазначав: «До цього Документа ми повинні ставитися із належною поштивістю і пошаною, але і з розумінням того, що це лише початок тої величезної і грандіозної роботи, яка називається творенням Української держави» («Літературна Україна», 30 серпня 1990 року).
Ухвалення Декларації стало стартовою точкою, яка підвела Україну до доленосного рішення – проголошення незалежності 24 серпня 1991 року.
