Гей, пливе кача по Тисині...
“Гей, пливе кача по Тисині, пливе кача по Тисині.
Мамко ж моя, не лай мені, мамко ж моя, не лай мені.
Гей, залаєш ми в злу годину, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину, сам не знаю, де погину”.
“Вперше масово ця народна елегія зазвучала 28 січня 2014 року в Києві під час похорону 26-річного журналіста, білоруса Михайла Жизневського, який підтримував Євромайдан. А за місяць вона супроводжувала вже мільйонну процесію по загиблих з Небесної Сотні.
Вперше пісню наприкінці 1930-х років у Воловці на Закарпатті записав молодий музикознавець Дезидерій Задор. Текст містив чотири куплети та подава тільки одну сюжетну лінію – монолог сина. Свій варіант пісні записала Віра Баганич. Співачка почула її 1959 року з уст матері, яка народилася у другий рік Великої війни в Воловці. “Пливе кача по Тисині” у виконанні Баганич 1972 року записали на магнітофонну платівку, що пришвидшило її популяризацію.
Пісню переспівали ансамбль “Ватра”, згодом –Тарас Чубай зі Скрябіним і “Піккардійська терція”.
Сьогодні “Пливе кача” співають англійською, іспанською, угорською, словацькою. Пісня звучить на майдані Незалежности у столиці України на кожну річницю Революції Гідности, з якої почався відлік важкої і кривавої війни проти одвічного російського ворога, що люто прагне знищити українську націю”.
Про походження пісні розповіла Олена Чебанюк, етнограф, фольклорист, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України:
“Під час Майдану зародився новий етап життя пісні “Пливе кача”. Саме так і живе фольклорний твір. Те, що оспівується в цій пісні, – близьке кожному незалежно від часу, коли ми чуємо твір. Адже це загальнолюдський архетип: птах, який у небі, а тим паче який пливе по воді. А вода – це медіатор між світом живих і світом мертвих, що в усіх міфологіях символізує зв’язок між цими світами”.
Трансформація пісні в реквієм відбулася саме на Майдані.
Пісня “Пливе кача” знайшла відгук у серцях людей, і те, що вона лунала на Майдані, стало ключовим у набутті нею символічності. За одинадцять років російсько-української війни цією піснею нерідко прощаються з Воїнами.
