Про Різдво - від Захисників України
І знов зима, і знову свято,
Час коли всі прагнуть сімейного тепла,
І зоря, що сяє над маленьким містом Вифлеємом -
Дає надію на відновлення добра.
Ми тут як завжди, багато років поспіль.
Нас меншає чим раз..
Щоб ви лягали в чисту, теплу постіль,
спимо в от багнюці - глина наш матрац.
Ми всі і кожен є стіною - з останніх, із нелюдських сил!
Наш вибір - смерть,і нашу Волю,ніхто, ніколи не зломив!
Сама ця думка-ейфорійна!!Без алегорій - сенс прямий!
Коли в Святвечір світить зірка Вифлеємська - то фосфор, і він уже летить.
Вогонь в душі, вогонь навколо - ми немов неопалима купина,
тоді коли палають зорі, зароджується сенс - нашого буття.
Сенс в боротьбі, у боротьбі щоденній, за правду, волю за народ,
щоб знали всі - коли палають зорі - то ми тримаєм небозвід,
вогонь палає безупинно палають села і міста,
палає ненька-Україна - перетераюючи ординськії війська.
Колись наступить мир і буде перемога, і прийде цей трагічний і святкой день,
зустрінуться усі що залишились обнімуться, заплачуть і згадають все.
А поки що, у нас Святвечір, такий, як був у давнину,
горить вогонь і не згорає, вогонь запеклих не пече!
Слова: Фома, ветеран російсько-української війни
Ілюстративний матеріал: Санта, 10 ОГШБ "Едельвейс"
