Чому варто особливо триматися за щасливих людей - роповідає доктор медичних наук і психіатр Олег Чабан
У гостях подкасту «Простими словами» доктор медичних наук і психіатр Олег Чабан. У розмові з Марком Лівіним і Софією Терлез науковець розповідає, де межа між коротким депресивним проявом і розладом, пояснює, чи можна заразитися депресією й, чи дійсно вона відрізняється у жінок і чоловіків.
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
Чабан зазначає, що тривожних розладів в українців дійсно стало більше. Серед очевидних причин – війна, яка перманентно існує на фоні. Так стали частіше діагностувати генералізований тривожний розлад, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) й інші.
Гендерна різниця під час діагностування відчутна. Як і раніше, у жінок емоційні розлади, зокрема й депресивні, трапляються приблизно вдвічі частіше. Чіткого пояснення цьому немає, зазвичай науковці все зводять до того, що жінки мають більше дзеркальних нейронів, а поперечні звʼязки між правою й лівою півкулею в них працюють інакше. Крім того, проживання депресивних станів в обох статей різне.
У жінок, як правило, більш наповнений соціальний компонент, вони інтуїтивно рятуються умовними розмовами з подругами, тимчасом як у чоловіків може бути більше варіантів маскованої депресії через алекситімію – замовчування своїх емоцій, відгородження за роботою.
Водночас Чабан радить бути обережним із поширеною порадою проговорювати свої проблеми, адже отримавши у відповідь дзеркальну розповідь про схожу біду, людина може перенести ретравматизацію й індукуватися. Так часто виникає індукована (самонавіювана) тривога чи депресія.
Чи можна «заразитися» депресивним розладом
Людина завжди намагається опредметнити свої страждання, саме тому так просто зрозуміти, що болить зуб і час до стоматолога, і так складно визначити, що незрозумілі переживання – це тривожність. Через це оточення людей із депресивним розладом часом не розуміє, що з ними відбувається, а це найчастіше Burnout Syndrome, або ж синдром емоційного вигоряння. Звісно, він не передається як класична інфекція, однак через емпатійність і виснажливу турботу про людину з депресією ми можемо перейняти на себе її стан.
Тримайтеся за щасливих людей
Щастя має класичну інфекційну природу: ми «хворіємо на нього», коли перебуваємо серед інших людей, які просто радіють життю, насолоджуються щоденною кавою й простими ритуалами.
Щастя не варто плутати з ейфорією від досягнень, які в сучасному світі стали майже синонімічними. Чабан говорить, що привʼязуватися до досягнень – велика помилка, адже в такій ситуації неминуче зʼявляється порівняння себе з іншими, а через це більшість людей лише страждає. Тому науковець радить бути в оточенні дійсно щасливих людей, спілкуватися з ними, а якщо треба, іронізує він, варто зʼєднатися з ними прищіпками й не відпускати.
Закінчуйте день позитивними підсумками
Щовечора виділяйте час і зосереджуйтеся на хороших речах, які з вами трапилися протягом дня: хороший серіал, цікава передача, смачна вечеря. Це класичний елемент slow life, який посилає мозку кінцевий сигнал зі знаком плюс.
Насамкінець Олег Чабан наголошує, що депресивний розлад лікується. Існують багато технік, препаратів і стратегій, компіляція яких рано чи пізно дасть результат. Завжди виграє холістичний підхід, який включає велику кількість компонентів, а не лише роботу виключно з одним фахівцем.
