В Івано-Франківську вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні
…Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці
Десять років, як почався новий виток становлення України та виховування українськості, який чітко увиразнився початком подій на Майдані. Розпочалася чергова спроба творення нової України. Вільної, європейської, зі своєю культурою і характером. Українці – студенти, медики, священнослужителі, вчителі, науковці – стали учасниками всенародної Революції Гідності. Відбувався пролог до визвольної війни, яка триває й досі. Боротьба в десяток років. Кожен учасник тодішніх буремних важких подій став предтечею нинішньої боротьби України за свою свободу і незалежність. За своє існування – географічне,
ментальне, духовне, глибоко усвідомлене й претензійне на користь якісних змін. Власне, й почалися структурні глобальні зміни.
«Юнак з очима, котрі хотіли жити», - так говорив про іванофранківця Романа Гурика хірург, який намагався врятувати йому життя. Роман був одним з найперших і найяскравіших, хто ринувся у бій, але – як же рано, дитина ж – пішов з життя. Пішов як Воїн. Його фраза «Зараз або ніколи. Хто, як не ми?» - назавжди закарбується в народній пам'яті.
Сьогодні вся Україна схилила голову у хвилині мовчання, згадуючи кожного борця, хто поліг на Майдані, хто став янголом Небесної Сотні. Вшанували і в Івано-Франківську. Участь у заході в Меморіальному сквері взяли небайдужі містяни, активісти Майдану, священнослужителі, 
представники обласної ради, обласної державної адміністрації, районної державної адміністрації та районної ради. Івано-Франківську районну адміністрацію представляв в. о. голови районної державної адміністрації – в. о. начальника районної військової адміністрації Дмитро Мариневич. На заході відбулася церемонія покладання синьо-жовтих квітів та проголошення подяки борцям за Україну, звернень до єднання й цілісності всіх українців.
З промовою виступила пані Ірина – мама Романа Гурика. Вона висловила вдяку кожній родині, людині, мамі, дружині, кожній дитині – в кого в сім’ї є ті, хто зараз обороняє нашу державу. Зі свого ж боку ми висловлюємо вдячність Матері за Сина, який став у бій за нашу державу.
Пам'ять про героїв Небесної Сотні – це наша спільна нинішня й майбутня відповідальність перед Героями. Маємо бути єдиними і вистояти у цій нерівній борні. Хто, як не ми?...
Схиляємо ниць голову перед кожним Героєм України!
Пам’ятаємо подвиг полеглих! Молимося за життя кожного, хто продовжує бій!
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці...
