26 січня - день пам'яті автора слів гімну України Павла Чубинського
26 січня – день пам’яті відомого фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. Більшості він відомий як автор тексту Гімну «Ще не вмерла Україна». Але для своїх сучасників Павло Чубинський був передусім невтомним дослідником українських звичаїв, традицій, культурної спадщини нашого народу.
Обстоюючи розвиток національної освіти, Чубинський постійно наголошував на необхідності навчання в Україні рідною мовою.
27 січня 1839 року в Борисполі на Київщині народився фольклорист, вчений-етнограф, поет, правознавець, громадський діяч, активний учасник українського національного руху, автор тексту Державного гімну України Павло Чубинський.
На його долю випало коротке, але вкрай насичене життя. У 23-річному віці Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України і слава і воля», який став національним символом України. І саме в 23 роки стався його арешт із подальшим засланням. Існує версія, що саме поява цього твору і стала причиною ув’язнення «за вредное влияние на умы простолюдинов» і заслання до Архангельської губернії.
Дослідники розповідають, що гімн України був написаний 1862 року в Києві на Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тому місці дім номер 106). Якось там співали пісню сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу». На боці сербів за незалежність від Османської імперії воювали двоє братів Чубинського. Він майже за півгодини написав свій текст. Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер. Пісню довго вважали народною.
Після заслання лише через шість років, у 1869-му, Чубинському дозволили повернутися в Україну. Тут він очолив етнографічно-статистичну експедицію російського географічного товариства, у складі якої він особисто записав понад 4000 народних пісень. Це — справжній скарб фольклорної спадщини українського народу.
Саме завдяки Чубинському 1873 року в Києві відкрито Південно-Західний відділ російського географічного товариства. Тоді ж він провів у Києві перепис, який засвідчив важливий факт — більшість киян українську вважають рідною мовою. Як зазначав у своїх спогадах відомий меценат, громадсько-політичний діяч Євген Чикаленко, Південно-Західний відділ географічного товариства «став справжньою Українською Академією Наук, коло якої сконцентрувалися всі свідомі українські сили».
Відстоюючи розвиток національної освіти, Чубинський разом із іншими науковцями й культурними діячами підготував лист на адресу Петербурзького комітету грамотності з обґрунтуванням необхідності навчання в Україні рідною мовою.
Павла Чубинського не стало 26 січня 1884 року, лише за один день до власного 45-річчя.
За радянської влади вірш «Ще не вмерла Україна» перебував серед «ідеологічно шкідливих і заборонених». 15 січня 1992 року Верховною Радою України була ухвалена офіційна музична редакція Гімну, а 6 березня 2003 року 334 голосами затверджено Закон України «Про Державний Гімн України».
Підготовлено за матеріалами Український інститут національної пам'яті та Історія України
