Українці створили першу в світі ІТ-пасіку, якою можна керувати зі смартфона в будь-якій точці планети
Співзасновник проєкту Ігор Курдін розповів, як спадок батька перетворився на інноваційне рішення, чому нова технологія здатна врятувати не лише врожай, а й самих бджіл, та коли українські ІТ-пасіки стануть масовим явищем.
Від ідеї до Smart-пасіки – шість років
У 2015 році я поговорив із друзями, які також розуміються на інженерії – і ми разом створили перші прототипи Smart-вуликів. Проєктом зацікавилися деякі університети, адже раніше вони не могли так точно відстежувати поведінку бджолиних родин. А завдяки нашому винаходу така можливість з’явилася навіть узимку.
Запустити ІТ-пасіку в Україні вдалося за підтримки ООН і програми Polish Challenge Fund. Вони оголосили конкурс на впровадження нових технологій, і ми подали заявку. Наша пасіка мала всі шанси на перемогу, адже це екологічно (працює на сонячній енергії) і вирішує важливе продовольче питання.
Так сталося, що інформацію про перемогу ми отримали напередодні російського вторгнення. 24 лютого о 10:00 мала відбутися розмова з менеджерами цих організацій. І вона все ж відбулася, але вже із зовсім іншим фокусом: мовляв, почалася війна, усе це затягнеться. Та ми вирішили не чекати. Запустили проєкт власним коштом, а згодом отримали частину допомоги від донорів.
Коли починали, у світі було не більш як 10 схожих проєктів. Але ми перші, хто зробив так, щоб вулик працював цілодобово весь рік, ще й автономно – без підзарядки від жодних сторонніх джерел струму та з мінімальним технічним обслуговуванням.
Уявіть, чотири роки тому ми поїхали в Канаду і запустили там наші вулики. І що б ви думали? Вони досі працюють і не потребують жодних втручань. А все тому, що ми вирахували режим так, щоб сонячного світла навіть взимку було достатньо для праці електроніки, вулики функціонували та не мали зовнішніх сторонніх з’єднувальних кабелів. Тобто бджоляр може навіть не перейматись тим, що всередині вулика вмонтована електроніка – вулик зовні відрізняється від інших тільки наявністю сонячної панелі.
Ми встановили наші вулики у кількох країнах світу, клімат яких є подібний до клімату в Україні. На смартфон щогодини надходить інформація про температуру та рівень вологості всередині кожного вулика. Також завдяки цій технології, ми знаємо, скільки меду принесли бджоли, скільки їх сьогодні вилетіло, а скільки – прилетіло. А що це значить? Що більше бджіл вилетіло, то більше вони запилили рослин. А це визначає, яким буде врожай у фермера, скільки вийде зібрати меду тощо.
Звісно, як і кожна пасіка, IT-пасіка потребує обслуговування. Але автоматика дозволяє краще планувати візити. Відповідно до швидкості змін показників усередині вулика, я завчасно планую поїздку на пасіку. Та все ж обслуговувати їх необхідно рідше, аніж звичайні. Бджоляр більш поінформований про стан бджолиних родин, навіть попри те, що не перебуває на пасіці.
Ще одна важлива перевага – сенсори дозволяють «бачити», як живе бджолина родина взимку. Цього не знають бджолярі зі звичайними вуликами. Часто трапляється так, що вже тільки восени бджолярі розпаковують вулики, дивляться – а там половина бджіл загинули. Про яке запилення ранньою весною може йтися? Треба спочатку відновлювати життєдіяльність бджіл. Це велика проблема бджолярів зі всього світу. Наприклад, у США – найбільшому ринку меду – минулої зими померли 40% бджіл. Вони гинуть від пестицидів, використання хімічних елементів, хвороб, холоду тощо.
Цим проєктом ми хочемо показати, що є інші способи моніторингу. Через зміни клімату потрібні також відповідні зміни в методиці зимування бджіл, адже насправді є можливість контролювати перебіг зимівлі, не відкриваючи вулика, та своєчасно реагувати на негативні зміни. А, отже, допомогти бджолам швидше адаптуватися до запилення навесні.
Smart-пасіка дозволяє проводити різні дослідження. Наприклад, ми вирішили влаштувати доволі рідкісний у світі експеримент. Взяли найбільш поширені українські раси бджіл (степову, карніку та карпатку) і створили для них максимально рівні умови, щоб їх порівняти між собою, наприклад, у динаміці весняного розвитку. Тобто бджоли живуть в однакових вуликах, мають доступ до однакових квіток, за ними доглядає один і той самий пасічник тощо. Впродовж цього часу ми отримуємо дані, що фіксують властивості різних рас бджіл щодо медоносності, запилення, зимування тощо.
Сподіваюся, вже за пів року вдасться побачити перші результати. Після обробки та аналізу дані експерименту будуть оприлюднені у відкритому доступі, аби бджолярі могли ознайомитися із дослідженням та зробити висновки. Звичайно, можуть бути й помилки, адже й ми – не науковці. Натомість ми перші у світі, хто здійснить таке порівняння на IT-вуликах.
Крім того, наступного року ми плануємо на практиці перевірити тезу про те, що мед, зібраний з лікарської рослини, переносить її властивості. Проведемо експеримент із гісопом. Гісоп – рослина доволі рідкісна, але виділяє багато нектару. Ми хочемо поставити наші вулики на полі з гісопом і дослідити лікарські властивості меду разом із його якістю. І це вже зовсім інший рівень досліджень. Такі дослідження ми плануємо провести разом з одним з українських університетів.
Колись мене питали: «То ви працюєте над тим, щоб здешевити ціну меду?». Насправді ні. Ми хочемо, щоб ціна якісного меду була відповідною, а, значить дорожчою. Наявність детальних даних про виробництво меду, їхнє накопичення додасть правдивості цьому якісному продукту. Покупцю буде відомо, де і як збирався цей мед. Історія походження меду, скоріш за все, буде подібна до історії походження, наприклад, вина. Це нове вікно, нові клієнти й абсолютно новий погляд на бджільництво.
Взагалі ми ставимо перед собою амбітну ціль – створити в Україні нову професію «бджоляра зі смартфоном». Я це уявляю так: через 20 років більшість бджолярів працюватимуть зі смартфонами, які показуватимуть, де краще встановлювати вулики – як для отримання меду, так і для запилення, як виглядає оптимальний логістичний план переїздів кочової пасіки та, наприклад, прогноз врожайності завдяки ефективному запиленню. Буде класно, якщо в Україні з’явиться професія, якої немає ще ніде у світі. Тоді Україна пропонуватиме світові абсолютно нові рішення.
Для цього ми вже організовуємо різні екскурсії та лекції для дітей. Їхні батьки розумітимуть, що малеча навчається перспективної професії. Нині літо, і ми хочемо, щоб вони провели його з користю.
Було б добре, якби хтось взявся і розробив професійні курси IT-бджільництва. Шукав щось подібне у світі, щоб одночасно викладали інформатику та бджільництво, але не знайшов. Я інженер, тому моя специфіка роботи в іншому. Буду радий допомогти у розробці таких курсів, аби всі користувалися, читали, а наука – розвивалася.
Ми створюємо ринок ІТ-пасік з нуля
Ринок смартвуликів та смартпасік ще не сформований. У нас поки що немає лінії для серійного виготовлення IT-пасік, але ми працюємо точково. Індивідуально створюємо вулики на замовлення, оскільки наповнення може бути різним. Є точніші й дорожчі сенсори, а є простіші й дешевші. Це впливає на швидкість передачі даних, а остаточна вартість залежатиме від узгодженого проєкту.
Кошти для роботи отримуємо від університетів, що замовляють наші вулики для досліджень, аналізу та обробки даних. Мед із наших ІТ-вуликів дуже швидко розходиться серед знайомих. Тобто просто не доходить до ринку. Та все це – додаткові складові. Наша першочергова ціль – створити новий ринок серед покупців, які розумітимуть цінність продукту.
Зараз ми працюємо над обробкою даних, а їх багато. Нещодавно отримали дані, що бджоляр-аматор, який працював з нашими ІТ-вуликами, отримав у середньому протягом кількох сезонів по 100 кілограмів меду з одного вулика. Плануємо обробити ці дані, візуалізувати й показати: «Шановні аматори, якщо ви повторите нашу модель, то зможете досягти таких самих результатів». За нашими підрахунками, вкладення бджоляра швидко окупляться.
Гадаю, наші потенційні клієнти сьогодні ще навчаються у школі. З плином часу у суспільстві відбудуться зміни у розумінні ролі бджіл як найбільш поширених запилювачів овочів і фруктів, які ми споживаємо. Бо бджоли – це не тільки про мед! Поєднання ІТ-технологій, бджільництва та запилення приведе до іншого рівня відносин між фермером та бджолярем. Якщо навіть із 10 дітей, яких ми навчимо, двоє професійно займатимуться бджільництвом і крокуватимуть у ногу з прогресом – я буду тішитися.
Для України, де бджільництво дуже популярне, розвиток IT-пасіки стане одним із можливих інструментів виходу з економічних негараздів. Це реальне майбутнє. Нам просто треба створити цей ринок.
