Маріуполь. Завжди український!
13 червня 2014 року полк «Азов» та інші спецпризначенці звільнили від проросійських бойовиків Маріуполь.
Звільнення Маріуполя стало переломним моментом у ході російсько-української війни і завадило подальшій окупації України.
У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють у понад 40 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і військових). Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено покинули домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, близько 30% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.
Маріуполь як великий промисловий центр та портове місто відігравав особливу стратегічну роль в реалізації путінського проекту «Новоросія». Вихід до Азовського моря відкривав пряме морське сполучення з анексованим Кримом, а перспектива захоплення півдня Донецької, Запорізької та Херсонської областей відкривала шлях до Криму суходолом.
Саме тому з березня 2014 року Маріуполь потрапив до переліку міст, де розгорнулися події «Російської весни». У квітні місто опинилося під контролем сепаратистів, які тероризували місцевих мешканців, захопивши приміщення міської ради та інших державних органів.
14 квітня 2014 року українська влада оголосила про початок Антитерористичної операції, метою якої було повернення під свій контроль захоплених бойовиками міст сходу України. 9 травня колона 72-ї бригади зруйнувала барикади, які сепаратисти поставили у місті і увірвалася до Маріуполя. Озброєні проросійські терористи вчинили збройний опір, напавши на управління МВС та інші об’єкти силових відомств. Місто палало, почалися масовані обстріли житлових кварталів, екзальтовані жителі міста кидалися під колеса військової техніки ЗСУ. Для уникнення ескалації конфлікту та щоб не допустити великої кількості жертв серед місцевого населення, штаб АТО 10 травня прийняв рішення про тимчасове виведення бійців Національної гвардії з міста.
Місяць Маріуполь був під контролем російських окупаційних сил. У місті панував хаос, стрілянина, безкінечні мітинги за приєднання до Росії, захоплення військової частини... Центр міста був перекритий барикадами, містом ходили незрозумілі озброєні люди. Батьки не відпускали дітей далеко від дому, за можливості проводжали до школи і зустрічали.
На світанку 13 червня розпочалася нова активна фаза штурму Маріуполя. Штаб-квартиру бойовиків зачищала штурмові групи бійців «Азову». Також в операції зі звільнення Маріуполя брали участь дві роти батальйону «Дніпро-1», 1-ша бригада Національної гвардії та бійці 79-ї окремої аеромобільної бригади.
Бій тривав декілька годин. У ході штурму було ліквідовано ключові опорні точки бойовиків, знищено техніку, відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради, «укріпрайоном» на вулиці Грецькій та ін.
Силам АТО протистояло до сотні бойовиків. За день до операції з Маріуполя втекла банда «Чечена», одного з лідерів терористів. За підсумком спецоперації було ліквідовано кілька терористів та затримано кілька десятків злочинців.
Після звільнення Маріуполя бійці «Азову» провели «Широкінську операцію». Завдяки цьому лінію фронту вдалося відсунути від мирного українського міста та убезпечити мешканців Маріуполя від постійних обстрілів російських найманців. Хоча певний час місто буде відчувати небезпеку прифронтової зони. Особливо – після 24 січня 2015 року, коли внаслідок обстрілу «градами» житлового мікрорайону «Східний» загинуло 30 людей і понад сто були поранені. Серед загиблих і поранених були діти.
Уперше урочисто День звільнення Маріуполя від проросійських терористів було відзначено на державному рівні 13 червня 2016 року, на другу річницю звільнення.
Після повномасштабного вторгнення рашистів Україна продовжує боротися за свій – український – Маріуполь. Місто зруйноване більш, ніж на 90%, десятки тисяч його мирних мешканців вбито росіянами і поховано під завалами будинків, на подвір’ях, вночі у лісах у невідомих могилах. Заклики про захист маріупольців минулого року лунали з європейських (українських = теж європейських) сцен до всього світу, багато українських Захисників полягло, вибиваючи це місто з лабет ворога. Мешканці міста, котрі там зараз перебувають у тимчасовій окупації, підтримують Україну, долучаючись до «Жовтої стрічки» - руху громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях України. Ворог боїться непокори та свободи українського духу, тож переконані, що скоро відступить. Віримо – над містом знову скоро майорітиме український прапор, а маріупольці на повні груди вдихнуть свободу!
