31 травня - день пам'яті Любомира Гузара
Сьогодні, 31 травня, день пам'яті єпископа, кардинала, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви ЛЮБОМИРА ГУЗАРА, котрий був і залишається оодним із найзначніших та найбільш шанованих моральних авторитетів для українців.
Після смерті папи Івана Павла II у 2005 році Гузар став одним із претендентів на папський престол. Сан кардинала УГКЦ давав йому це право. Любомир Гузар брав участь у виборах наступника. На жаль, шансів стати новим папою у нього було мало – історики зазначають, що кардинали-виборці не хотіли другого поспіль понтифіка родом зі Східної Європи.
Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові. Його становлення та значна частина життя пройшла у США. У 1944 р. сім'я Гузарів виїхала до Австрії, де Любомир навчався в українській гімназії Зальцбурга, а в 1949 р. – до США, де він закінчив середню освіту в малій духовній семінарії в Стемфорді, штат Коннектикут. Там Любомир Гузар став членом "Пласту", належав до куреня "Червоної Калини". Зі слів Гузара, найважливіше, чого він навчився у "Пласті", – постійно інтенсивно працювати над собою, йти через випробування, щоб вміти вийти з будь-якої скрутної ситуації.
Маючи величезний досвід та незаперечний авторитет, у 1993 році з усією монастирською спільнотою з Гроттаферрата Любомир Гузар повернувся до України, щоб служити своєму народу на рідній землі. Впродовж десяти років він був главою Української греко-католицької церкви і моральним авторитетом, впливовим релігійним діячем до своєї смерті 31 травня 2017 року. Попри те, що Папою Римським йому стати не судилося, колишній глава Української греко-католицької церкви був одним із найзначніших та найбільш шанованих моральних авторитетів останніх десятиліть. Свідченням тому хоча б лист до нинішнього очільника УГКЦ верховного архієпископа Святослава Шевчука, який написав Папа Римський Франциск (джерело – Радіо Ватикану). Франциск, зокрема, вказав на те, що Любомир Гузар спромігся не лише вивести УГКЦ з підпілля, до якого її змушували гоніння, а й подарував їй нову радість від віри. «Кардинал, попри поважний вік та постійні хвороби, був «навчителем мудрості», особливо щодо скривджених та тих, хто страждав», – зазначив понтифік.
«Не так вже багато, звісно, людей, які пам’ятають його молодим, пам’ятають його в зрілі літа. Для більшості сучасників – він саме Патріарх. Патріарх не тільки в релігійному – в людському значенні цього слова. Але патріархи бувають різні, ми це знаємо з Біблії. Цей – випромінював тепло, випромінював людяність, випромінював радість.
І це бажання жити, ця радість життя, яка була помножена на моральний імператив, створювала абсолютно незвичайну, неймовірну особистість. Поруч з якою ти почував себе маленькою дитиною, про яку обов’язково подбають. Це відчуття відповідальності, ця готовність до співчуття кожному – це дійсно величезний дар.
Цей дар – залишиться. Залишиться в нашій пам’яті про кардинала Любомира Гузара. Залишиться в нашому уявленні про те, якими взагалі мають бути люди, якщо вони хочуть, щоб світ довкола них змінювався на краще», – згадує Віталій Портников про один з останніх телеефірів за участі Любомира Гузара.
Свого часу Любомир Гузар підтримав Майдан у 2004 році та Революції Гідності у 2013-14 роках. А також виступив із засудженням російської агресії на Сході, зазначивши, що українці мають боронити власну Свободу і Незалежність зі зброєю в руках.
Кардинала, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Любомира Гузара не стало 31 травня 2017 року, але непересічна, контекстуальна та глибока його мудрість, любов до Бога, України та українців залишаться у памяті народній на віки.
