Зараз актуальні стартапи, які допомагають споживачам не витрачати зайвого
Минулого року світові венчурні інвестиції скоротилися на 35%. Чому цей рік став одним із найгірших в історії фінансування стартапів, в які проєкти наразі готові вкладати гроші інвестори, всупереч кризі, і чи не втратили інтересу до вітчизняних стартапів через війну, «Мінфіну» розповіла засновниця українського венчурного фонду TA Ventures Вікторія Тігіпко.
Звіти провідних аналітичних компаній говорять про те, що 2022 рік був дуже складним для венчурних інвестицій, проте на глобальному ринку гроші є. Чому у стартапи почали менше інвестувати?
Кількість венчурних інвестицій, як і інвестицій загалом, дійсно зменшилася, навіть порівнюючи зі складним 2021 роком, — світовий ринок венчурного капіталу скоротився на 35% і становив лише $415 мільярдів.
Глобальна рецесія особливо вплинула на певні вертикалі стартап-індустрії. Наприклад, інвестиції у фінтех-компанії скоротилися на 46%. У 2022 році фінтех-стартапи із США отримали лише $32 мільярди інвестицій, хоча й складають переважну більшість бізнесів на міжнародному ринку. Впала також кількість угод на ринку і змінилася їх географія. Так, попит інвесторів на латиноамериканські стартапи знизився на рекордні 79%, а інтерес до африканських — навпаки, зріс в рази.
Попри все, венчурні фонди мають достатньо капіталу і не припиняють інвестувати. Насамперед, великі фонди, компанії, які вкладаються у стартапи на early-growth stage. Але залучити їх стало набагато складніше, оскільки стратегія інвестування стала іншою.
Як саме змінилася стратегія?
Інвестори стали дуже прискіпливими, почали інакше аналізувати компанії та обирати ті, які менше корелюють з нестабільним сьогодні ринком. Це цілком логічно, зважаючи на очікування інфляції, стагфляції та рецесії.
Якби Uber починав сьогодні, у нього не було б шансів. Тому що період, на якому компанія має генерувати дохід, тепер 1−2 роки, а період окупності — 5−7 років.
Компанії повинні контролювати метрики, ніхто не збирається вкладати в рекламу, яка не працює. Інвестиції йдуть туди, де продають щось реальне, що потрібне потенційним, а ліпше існуючим клієнтам.
Як у цьому контексті змінюються підходи бізнесу?
Перш ніж інвестувати, всі хочуть розуміти тенденції ринку саме на цей проміжок часу. Тож сьогодні час дуже продуманих бізнесів.
У людей повністю змінюється сприйняття цього часу. Наприклад, не всі вже хочуть купувати житло назавжди. Чимало молоді віддають перевагу подорожам і проживанню у різних місцях, регулярно змінюючи міста та навіть країни резиденції. Цей запит добре розуміють девелопери, а тому тренд на будівництво орендного житла зараз, як ніколи, великий. Зокрема, ринок нерухомості в Дубаї (ОАЕ) зріс на 76% у 2022 році, попри те, що вартість помешкань зросла на 14% у середньому.
Відповідно, компанії та бізнеси, які працюють у цьому будівельному кластері, розуміють, що треба бути повністю залученими у цей ланцюжок — від пошуку ділянки до якісного будівництва. Адже схема «збудував-продав-і забув» вже не спрацює: компаніям самостійно потрібно повністю обслуговувати ці орендні будівлі. Наприклад, цим займається наша портфельна компанія GROPYUS — німецький стартап, що проєктує та будує екологічні будинки. Лише за один тиждень вони можуть збудувати цілий поверх!
Зараз ця вагома прогалина між тими, хто придбав ділянку, побудував будинок, і тими, хто його обслуговує, заповнюється стартапами.
Чи змінило це й підходи до пошуку інвесторів?
Змінилися й підходи до пошуку інвесторів, до презентації своїх проєктів, навіть у компаніях Web3. Такого, як було в еру «давай-давай, все зростає», коли на одному папірці могли надсилати свою ідею і кроки з її втілення, і для багатьох інвесторів це було «ок», сьогодні уже немає. Навіть хайпові проєкти переходять сьогодні на стандарти традиційного due diligence.
Загалом, терміни «диверсифікація» та «due diligence» стають дедалі важливішими. Саме вони здатні запобігати кризовим явищам, які ми зараз спостерігаємо у фінансовій системі США. Це дає привід задуматися над тим, як регулюються ризики, чому так сталося, що не проконтролювали, і найголовніше — як цьому запобігти.
Яким стартапам вдасться пережити нинішню економічну кризу?
Фінтех-проєктам, які, наприклад, можуть дозволити собі генерувати й робити продукт із особливими перевагами, та запровадити технологічний контроль свого бізнесу, відійшовши від традиційного підходу.
Вони розуміють, що потрібно звертати увагу на прозору систему ризиків, яка спрацьовує на випередження — тобто до того, як щось трапилося, а не після.
У венчурній, фінансовій та приватній індустрії гроші готові вкладати у класні проєкти, які вирішують справді злободенні питання. Наприклад, як побудувати прозорий бізнес, який не залежить від споживчих настроїв, тому що зараз міжнародна спільнота налаштовується на рецесію.
Ми бачимо, що товари та сервіси зростають у ціні, водночас, заробітні плати стоять на місці, або підвищуються дуже повільно. А це означає, що ми заощаджуватимемо, купуватимемо лише необхідне, від чого неможливо відмовитися.
Тому зараз актуальні ті стартапи, які роблять акцент на технології, що допомагають споживачам не витрачати зайвого. Ті стартапи, які нам «підсовували» різну рекламу й підштовхували до необдуманих покупок, — це вже минуле століття.
А як виживатиме електронна торгівля?
Підкреслюю, понад 80% людей хочуть інвестувати свої гроші в sustainable бренди. Вони не хочуть купувати абищо, вони думають про те, як заощадити.
Великий тренд у споживачів — це second life clothes. Тому що 60% одягу, який виготовляють, викидається на смітник і повністю знищується. Це страшні цифри, це скільки людей працюють марно. Такі компанії, як Rebag, Ettitude та Mirta з нашого портфелю, займаються вирішенням цього питання та користуються величезним попитом серед клієнтів. Варто замислитися, як ми купуємо, й, можливо, «прикрутити» ті компанії, які займаються індустрією e-commerce.
Плюс не зашкодить контролювати та модерувати рекламу, щоб споживачі не робили поспішних висновків та рішень — скажімо, не купували 48 пар шкарпеток, бо так підсвітила реклама.
Ба більше, треба зробити зворотні проєкти. Зараз теми, які обговорюють венчурна індустрія та стартап-екосистема, — як зупиняти людей, які приймають поспішні рішення.
