3 грудня відзначаємо 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди
Філософ-гуманіст, письменник, просвітник та педагог: З грудня на державному рівні відзначаємо 300-ліття Григорія Сковороди
Життя великого українського мислителя — блискучий приклад гармонії власних філософських поглядів та обраної життєвої поведінки.
Світоглядні позиції мислителя втілилися у найвідоміших його філософських концептах — про «трисонячну єдність», «сродну працю» і «філософію мудрого серця».
До його праць зверталися прийдешні покоління, звертаємося ми сьогодні і звертатимуться покоління майбутні, адже саме Сковорода, як справжній народний учитель, допомагає нам краще пізнати цей світ, видимий і невидимий.
До 300-літнього ювілею нашого українського пророка і духовного наставника ділимося з вами фактами про його життя і творчість від Педагогічний музей України.
Григорій Сковорода — багатогранна постать.
. Сковорода-студент 
Початкову освіту здобув у дяківській школі в рідному сотенному містечку Чорнухи на Полтавщині. Далі було навчання в Києво-Могилянській академії. Улюбленими дисциплінами Сковороди-студента в академії були музика та поезія. Їх він опанував досконало.
Мандруючи країнами Європи у пошуках нових знань, слухав лекції в університетах Будапешта, Відня, Братислави, Галле. Досконало опанував польську, німецьку, італійську, французьку, грецьку та латинську мови.
. Сковорода-музикант
З раннього дитинства грав на сопілці, навчившись імітувати голоси птахів. В юні роки. завдяки гарному голосу й ідеальному музикальному слуху, співав головну партію у церковному хорі, а під час навчання у Києво-Могилянської академії грав в академічному оркестрі.
Музика була для Сковороди найулюбленішим заняттям і супроводжувала все його життя. Вмів досконало грати на скрипці, органі, флейті, бандурі й гуслях, сам писав тексти пісень і виконував їх, акомпануючи собі на якомусь з інструментів.
. Сковорода-педагог
Григорій Сковорода багато вчителював.
З 1751 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Сам уклав підручник до курсу поетики, який називався «Разсужденіе о поезіи и руководство к искуству оной».
Працював також приватним учителем. Викладав грецьку мову, поетику та катехизис в Харківському колегіумі, розробив власну систему оцінювання, в якій рівень знань учня позначав словесними виразами.
Головний педагогічний принцип Сковороди — розвиток природних здібностей людини. Філософ наголошував, що кожна дитина має закладені творчі сили, і завдання педагога полягає в тому, щоб ці здібності розпізнати й розвинути.
. Сковорода – філософ-мандрівник
Майже все його життя пройшло в мандрах. В юнацькі три роки поспіль подорожував Західною Європою у пошуках нових знань. Відвідав Угорщину, Словаччину, Італію, Австрію, Німеччину та Чехію. Мандруючи Україною, Григорій Сковорода вчив дітей грамоти і музики, а для дорослих співав свої філософські пісні. За його знання, філософські ідеї та погляди на соціальний устрій вченого називали «народним філософом», «мандрівним університетом» або «мандрівною академією».
. Сковорода — батько української байки
Сковороду варто вважати за «батька» української байки, оскільки саме він
уперше потрактував її як самостійний літературний жанр філософського ґатунку. Байка для Сковороди — це розумна забавка, така собі картинка, «зверху смішна, але всередині чудова» (Леонід Ушкалов).
Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (нині Сковородинівка) на Харківщині.
За переказами, Сковорода передбачив свою смерть: незадовго до неї повідомив друзям, де хотів би бути похованим, а також попросив зробити на своїй могилі напис: «Світ ловив мене, але не спіймав».
Інформаційне джерело: Комітет гуманітарної та інформаційної політики
