Історична довідка про Голодомор та корисні тематичні посилання
1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.
Причини Голодомору. Внаслідок окупації комуністичним режимом Української Народної Республіки значна частина України на початку 1920-х років опинилась у складі СРСР. Для утримання влади комуністичний режим був змушений погодитись на створення квазідержавного утворення - Української Соціалістичної Радянської Республіки. У 1920-х роках комуністичний режим для зміцнення своїх позицій у національних регіонах і, зокрема, в Україні розпочинає політику «коренізації», тобто «вкорінення» партії у ці регіони, що передбачало й заохочення розвитку місцевих культур. Але в Україні політика коренізації відразу вийшла за партійні рамки. В Україні 1920-х відбувався культурний ренесанс європейського зразка й формувалися відмінні від російських культурні традиції, які орієнтувалися на Європу під гаслом «Геть від Москви» (письменник Микола Хвильовий), створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму (економіст Михайло Волобуєв).
Наприкінці 1920-х років усю повноту влади в СРСР захопив Йосип Сталін, який почав встановлювати тоталітарний контроль над суспільством. Це викликало посилення антивладних настроїв і відкритих протестів у різних регіонах і республіках СРСР. І в Україні, що мала історичний досвід власної державності, цей спротив був найактивніший.
У 1930 році Україною прокочується масштабна хвиля масових протестів і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Того року в УСРР було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестних виступів, у яких брало участь до 1,2 мільйона селян.
Цей спротив і суспільні настрої сформували в комуністичного керівництва фобії щодо хисткості становища в Україні й загрози національного виступу. Тож комуністична влада сприймала українських інтелектуалів, економічно незалежне та національно свідоме селянство як реальну загрозу існуванню СРСР.
Нова хвиля масових протестів в Україні почала підійматись у 1932 році. Ці протести були спричинені голодом, який охопив УСРР весною того року внаслідок надмірного вилучення зернових у селянських господарствах. Адже на виконання хлібозаготівель 1931 року в селян забрали майже весь вирощений урожай.
У критичній ситуації, що склалася в Україні навесні 1932 року, цивілізована альтернатива виходу з кризи полягала у кардинальному перегляді надмірних планів хлібозаготівель, оголошенні районів голодування зонами гуманітарного лиха та наданні їм термінової широкомасштабної допомоги. Замість цього тоталітарний режим не тільки не відмовився від реалізації надмірних планів хлібозаготівель, але й застосував до українців безпрецедентні репресії, спрямовані на позбавлення їх харчових продуктів.
Головною причиною критичної ситуації, що склалася в Україні на той час, була неефективна колгоспна система. Селяни, котрі працювали за умовні трудодні, не мали жодного зацікавлення виконувати роботу якісно. А керівництво колгоспів, що рекрутувалось переважно з партійних активістів, часто виявлялось некомпетентним та неефективним. Але в усьому цьому комуністичне керівництво бачило злий умисел і саботаж українців. Отож їх вирішено було покарати та «перевиховати».
Відновлення пам’яті про Голодомор. Після здобуття незалежності Україна пройшла великий шлях відновлення національної пам’яті про Голодомор 1932-1933 років як геноцид Українського народу. У вересні 1993 року, на 60-ті роковини трагедії, в Україні вперше жертв Голодоморів вшанували на державному рівні.
У 1998 році Президент встановив указом День пам’яті жертв голодоморів. 2003-го Верховна Рада у Постанові та зверненні до Українського народу визнала Голодомор актом геноциду. 28 листопада 2006-го парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу.
2008 року видано Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні загальним обсягом понад 22 тисячі сторінок та споруджено Меморіал жертв Голодомору.
2010-го Апеляційний суд міста Києва розглянув порушену Службою безпеки України кримінальну справу і визнав Голодомор 1932-1933 років актом геноциду, а Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича - винними в організації злочину.
Оцінки Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду ґрунтуються на великій кількості наукових досліджень і міжнародних правових документів, сотнях тисяч архівних документів і спогадів тих, хто вижив. Бібліографія, присвячена вбивству голодом в Україні у 1932-1933 роках, налічує понад 15 тисяч позицій. Записано більше як 200 тисяч свідчень очевидців. У містах і селах України споруджено понад 7 тисяч пам’ятників і меморіалів на вшанування жертв геноциду.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує загиблих від Голодомору. Українці запалюють свічки біля меморіалів і в оселях. Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.
Наразі актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні визнали парламенти 17 держав-членів ООН, а саме Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики, Латвії, Португалії, США, Чехії, Бразилії.
Корисні тематичні посилання
Відео
Відео із закликом 26 листопада 2022 року вшанувати пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та акцією «Свічка у вікні» (серія «Де б ти не був - вшануй» і ролик «Ти приніс мені яблуко»)
Ролик «Голодомор 1932-1933. Помста за нашу свободу» англійською мовою [уідео «Ноіогїотог оГ 1932-1933: а Кеуепде Гог Оиг Ргеегїот»]
Дивитися за посиланням [1о хуаісіі Гоіірху їЬе Ііпк]
Відеоролик «Голодомор як відповідь на селянські повстання». Ролик розповідає про передумови та причини Голодомору 1932-1933 років.
Переглянути з субтитрами російською мовою
Переглянути з субтитрами англійською мовою
Завантажити ролики у високій якості
Розширене інтерв’ю з дослідником Голодомору Володимиром Тиліщаком про спротив українських селян колективізації на початку 1930-х років.
Серія роликів «Незламні» про людей, які пережили Голодомор чи були його свідками й не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно.
Серія роликів «Г олодомор - помста за свободу»
Відеоісторія «Чому Голодомор став можливим?»
Брошура «Голодомор. Комуністичний геноцид в Україні»
Брошура «Голодомор не зламав» [ЬгосЬиге «ТЬе Ноіогїотог ґаііегї їо Ьгеак из»] Завантажити Рохупіоас!
Книга «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні»
Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які зафіксували побачене, почуте та пережите.
Переглянути і завантажити електронну версію книги
Книга «Людяність у нелюдяний час» (2-ге видання) розповідає про доброчинців, які в 1932-1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.
Переглянути і завантажити електронну версію книги
Збірка спогадів Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя» [ТезИтопу о£ Ше Ноіогїотог Ьу Апазїазїа ^у8уVе^8 «$реак о£ Ше Нарру ^іїе»]
Переглянути і завантажити електронну версію українською
Книга Ірини Реви «По той бік себе» - про соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій.
Переглянути і завантажити електронну версію книги
Книга «Пам’ять роду» - 16 історій родин, які пережили Голодомор 1932-1933 років.
Переглянути і завантажити електронну версію книги
