МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТАМИ
На початку ХХІ століття діагноз вірусний гепатит В чи С звучав як вирок. Чи справді все так і що змінилось у медичній науці за цей час?
Станом на сьогоднішній день ми продовжуємо реєструвати випадки захворювань, як гострі, так і хронічні форми вірусного гепатиту. Проте за роки спостережень ця тенденція зменшується, ми значно рідше виявляємо запущені випадки, котрі переходять у хронічні форми, але, все ж таки, нам не варто забувати про їх профілактику. За оцінками ВООЗ, понад 5% українців інфіковано гепатитом C, а це близько 2 млн осіб.
Гепатит - це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання. Розрізняють п’ять основних типів: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця.
Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої їжі або води.
Гепатити В, С, D через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально, або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).
Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування. Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.
Яким чином гепатит B не передається?
Шляхи передавання гепатиту B:
від матері до дитини під час народження;
незахищені статеві контакти;
небезпечні медичні та інші маніпуляції (татуювання, пірсинг тощо);
використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.
- через столові прибори;
- унаслідок годування груддю;
- через обійми;
- поцілунки;
- рукостискання;
- кашель, чхання.
Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти такими шляхами:
уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB - це вакцинація.
Вірус гепатиту C (HCV), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.
Найпоширеніші шляхи передавання:
небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;
під час переливання крові та її компонентів.
Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини.
Гепатит C не передається: через грудне молоко, харчі або воду, внаслідок побутових контактів, наприклад, обіймів, поцілунків і споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою особою.
Як можна захистити себе?
Ви можете захистити себе від гепатиту B за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20–30 років, а інколи пожиттєво.
Заходи первинної профілактики гепатиту C, рекомендовані ВООЗ:
гігієна рук — миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
безпечне здійснення медичних ін’єкцій;
надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків;
тестування донорської крові на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
правильне і регулярне використання презервативів.
Для людей, інфікованих вірусом гепатиту C, ВООЗ рекомендує такі заходи:
консультації щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
імунізація вакцинами від гепатиту A і B з метою запобігання ко-інфекції цими вірусами для захисту печінки;
лікування;
регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.
Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C
залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з
контактом із кров’ю.
Підготувала спеціаліст відділення епідеміологічного нагляду
(спостереження ) та профілактики інфекційних захворювань
Івано-Франківського районного відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»
Лікар-епідеміолог Ольга Голубчак
