Усе, що потрібно знати про бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану
Відповідно до Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку» передбачено таке поняття, як бронювання. У воєнний час бронювання здійснюється за рішенням Мінекономіки. Мета - забезпечити функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, зокрема уповноважених банків, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення.
Іншими словами, бронювання військовозобов'язаних — це надання їм відстрочки від мобілізації (строк не може перевищувати 6 місяців). Адже окрім ведення військових дій має працювати і служба тилу: населення має забезпечуватись всім необхідним для життєдіяльності, а економіка має працювати.
Для цього і передбачено, що представники певних професій мають продовжувати виконувати свої посадові обов'язки, а для цього укладається список тих, хто на найближчі 6 місяців не може бути мобілізованим.
Органи державної влади, інші держоргани подають до Мінекономіки погоджені Міноборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах та організаціях у затвердженій постановою формі з відповідним обґрунтуванням.
Узагальнивши подані пропозиції, Мінекономіки протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони, а також зазначеним органам. Форми пропозицій затверджені постановою Кабміну.
Термін дії відтермінування не може перевищувати 6 місяців.
Який документ підтверджує бронювання? Щоб підтвердити надання відтермінування від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного часу орган держвлади видає військовозобов'язаному витяг із наказу Мінекономіки.
Міноборони організує через Генштаб ЗСУ доведення в одноденний термін до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки виписок із наказів Мінекономіки.
